Сорбіт - солодкий порошок, що готується з рослинної сировини. Промислово виробляється з кукурудзяного крохмалю. Легко розчиняється у воді. Стійкий смаження (випічці). Калорійність менше, ніж у цукру, 240 ккал на 100 г, що необхідно враховувати при розрахунку калорійності їжі. Солодкість сорбіту по відношенню до сахарози становить 60%.
Вперше був виділений з ягід горобини (звідси його назва: Sorbus по-латині - горобина). Міститься він також в плодах глоду, кизилу, терну, яблуках, грушах, сливах, абрикосах, персиках, фініках, винограді і морських водоростях.
По живильній цінності його прирівнюють до глюкози, але їх фізіологічна дія різному: сорбіт не викликає різкого збільшення вмісту глюкози в крові, так як він практично не засвоюється організмом і не викликає викиду інсуліну в кров, при цьому він не шкідливий для організму. У кишечнику сорбіт діє як осмотичний проносний засіб. На відміну від сольових проносних не викликає подразнення слизової шлунка і кишечника, діє м'яко, хоча і більш сильно. Цікаво, що проносну дію сорбіту виявляється лише в осіб з нормальною та пониженою кислотністю шлункового соку. У осіб з підвищеною кислотністю сорбіт ніякого проносного ефекту не надає, викликаючи лише жовчогінну дію. Також вживається як допоміжний засіб при лікуванні хронічних холециститів, хронічних колітів та дискенезии жовчовивідних шляхів.
Рекомендації щодо застосування : вживати як замінник цукру в раціонах діабетичного і дієтичного харчування в напоях, молочних продуктах, при консервуванні овочів та фруктів, приготування випічки, варення, фруктових салатів, морозива, десертів.
Добова норма прийому сорбіту становить не більше 30-50 грамів на добу. Перевищення може викликати проносну дію, нудоту, блювоту. |
